#ксир — Public Fediverse posts

#Хэштеги
#Иран #АнтиисламскаяИдеология #ПротестыИрана #ИсторияИрана #ИсламскаяРеспублика #КСИР #Аятоллы #Революция1979 #ДревниеТрадиции #КультурнаяПамять #АрабоИсламскоеЗавоевание #ИранскаяНация #СоциальныеТрансформации #НаследиеИрана #РелигиозныйФундамент #ПолитическаяИдеология #ПротивРежима #СопротивлениеИран #ИдеологическаяТрансформация #Нурабад

Армия обороны Израиля подтвердила ликвидацию главы военного управления верховного лидера Ирана и начальника штаба экстренного командования Абуль-Касима Бабаайана.

Он был ликвидирован ударом с воздуха в Тегеране.

Бабаайан отвечал за планирование, координацию совместных операций КСИР и армии, а также разработку стратегической обороны.

Он также был избран главой военного управления нового верховного лидера после того, как был ликвидирован его предшественник Мохаммед Ширази.

@yigal_levin

#Израиль
#Иран
#ЦАХАЛ
#Тегеран
#КСИР
#ликвидация
#авиаудар
#военноекомандование
#БлижнийВосток
#военнаяоперация
#военнаяразведка
#стратегическаяоборона
#Iran
#Israel
#IDF
#IRGC
#MiddleEast
#Airstrike
#TargetedStrike

Пролом в стене ангара после атаки иранского беспилотника на британской военной базе Акротири на Кипре, опубликованная The Sun.

По данным издания, в ангаре должны были храниться американские разведывательные самолеты U-2.

При этом официально британские власти сообщают, что ущерб от попадания беспилотника был минимальным.

@yigal_levin

Экспертный анализ

Совместная операция США и Израиля против Ирана (операция Epic Fury / «Ревущий лев») с самого начала строилась по классической доктрине decapitation strike — обезглавливающего удара по политическому и военному центру управления государством. Цель — не столько уничтожение инфраструктуры, сколько слом вертикали принятия решений.

1. Стратегия: «обезглавить и ослепить»

Первая фаза кампании была направлена на три ключевых элемента:

Политическое руководство

Командные структуры армии и КСИР

Системы ПВО и ракетные базы

По подтверждённым данным, удары пришлись по резиденции верховного лидера и штабам сил безопасности, а также по структурам КСИР и внутренних сил подавления протестов.

Смысл такого подхода — создать вакуум управления, когда:

центральные приказы не доходят до войск,

система реагирования распадается на региональные фрагменты,

элиты начинают борьбу за власть.

2. Военная часть: уничтожение ПВО

Второй критический элемент — полное подавление иранской противовоздушной обороны.

По данным из открытых источников:

уничтожено 70+ батарей ПВО

поражены сотни военных объектов

задействовано около 200 самолётов и сотни боеприпасов.

Это обеспечило коалиции господство в воздухе, что является обязательным условием для дальнейшей кампании — уничтожения ракетной инфраструктуры и военных производств.

3. Удары по военному потенциалу

Следующая фаза операции — системное разрушение силового потенциала Ирана:

уничтожены десятки штабов КСИР, включая разведку и аэрокосмические силы.

поражены баллистические ракетные базы и пусковые позиции.

уничтожены корабли и подлодки иранского флота.

Это означает, что кампания направлена не только на руководство, но и на обнуление способности Ирана вести региональную войну.

4. Ответ Ирана

Иран отвечает:

массированными ракетными ударами

атаками беспилотников

применением гиперзвуковых систем Fattah-2.

Однако даже при частичных прорывах ПВО эти действия носят политико-символический характер и не меняют стратегический баланс.

5. Главный риск — внутренняя дестабилизация

Ключевой эффект кампании может оказаться не военным, а политическим.

Удары по силовым структурам, отвечающим за подавление протестов, могут:

ослабить контроль режима над обществом,

стимулировать внутренние восстания,

запустить борьбу элит внутри КСИР.

Именно это рассматривается как возможный сценарий смены режима, если вертикаль власти окончательно разрушится.

Комментарий в стиле DonOperInfo

Следите за логикой операции.

Не просто бомбят объекты — ломают архитектуру режима.

Сначала:

— ликвидация политического центра
— уничтожение генералов
— разгром штабов

Затем:

— подавление ПВО
— открытие коридора вглубь страны
— системное уничтожение ракетной инфраструктуры

Это не «удар возмездия».

Это классическая операция по демонтажу государства-противника.

Если кампания продолжится в том же темпе, Иран может столкнуться не только с военным поражением, но и с распадом системы власти — а это уже совершенно другой уровень конфликта.

Хэштеги

#Иран
#Израиль
#США
#EpicFury
#БлижнийВосток
#КСИР
#геополитика
#военнаяаналитика
#MiddleEastWar
#IranWar
#militaryanalysis
#geopolitics

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.