#иран — Public Fediverse posts

🇮🇱 Израильские военные сообщили об ударе по иранскому объекту, связанному с космическими и ракетными программами, который, по данным израильской разведки, использовался для разработки технологий атаки на спутники.

Согласно заявлению, комплекс занимался исследованиями и разработкой систем наведения, способных работать за пределами атмосферы, что потенциально может использоваться для создания средств поражения космических аппаратов.

Подобные технологии рассматриваются как критически важные для программ противоспутникового или противоракетного вооружения, поскольку требуют высокой точности наведения на цели, движущиеся по орбите со скоростью несколько километров в секунду.

Отдельно отмечается, что подобные разработки могли быть связаны с иранскими программами баллистических ракет и космических ракет-носителей, где активно ведутся исследования экзоатмосферного участка полета и систем управления на больших высотах.

В теории такие наработки могут стать основой для создания так называемых прямых противоспутниковых перехватчиков, которые запускаются с земли по баллистической траектории и поражают спутники кинетическим ударом на орбите.

@yigal_levin

https://bastyon.com/post?s=387f720000331a821e413804212a2e572f133c5589919f23530b0d25952a8332&ref=PJ51iZCUEtcVrCj4Wof8Am7FbKLgbAJ7PS

#Израиль #Иран #БлижнийВосток #ЦАХАЛ #ВоенныеТехнологии #Космос #Спутники #ПротивоспутниковоеОружие #БаллистическиеРакеты #РакетныеТехнологии #Разведка #Безопасность #Геополитика #ВоеннаяАналитика #ASAT #MissileDefense #SpaceWarfare

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.

Про Иран и гражданскую войну в исламском мире.
Не предсказание, но анализ ситуации.

Самого аятоллу, министра обороны и главкомов армии и ксир ликвидировали первым же ударом. Разгромлены главные узлы ПВО, склады и базы армии и ксир. Уничтожены штабы и командные центры.
Что означает применение и спецоружия и разведданных.
Что тогда говорить о простых генералах, а тем более о младших офицерах? Смертников среди них не более 5%.
Именно понимание ситуации вынудит большинство офицеров покинуть позиции и скрыться. Часть из них примкнёт к народным восстаниям, чтобы добыть индульгенции. Часть побежит на север. Остальные покинут города в сторону провинции. Это расколет страну на восставшие города и религиозную провинцию, что создаст основу будущей гражданской войны в шиитском мире, да и в исламе в целом.

#Иран #Iran #БлижнийВосток #MiddleEast #шииты #Shia #исламскиймир #IslamicWorld #гражданскаявойна #CivilWar #КСИР #IRGC #геополитика #Geopolitics #военныйанализ #MilitaryAnalysis #режимаятолл #AyatollahRegime #революция #Revolution #безопасность #Security #региональнаяполитика #RegionalPolitics #кризис #Crisis #война #War

Такий сценарій виглядає логічним з точки зору військово-політичної динаміки, але він має кілька критичних умов.

По-перше, ліквідація верхівки влади — навіть якщо йдеться про аятоллу, керівництво армії та КСІР — сама по собі не гарантує миттєвого розпаду системи. Іранська держава десятиліттями будувала паралельні контури управління: регулярна армія, КСІР, спецслужби, релігійні структури та мережі губернаторів-клериків. Це створює запас стійкості. Однак одночасне знищення командних центрів і ППО дійсно означало б дуже глибоке проникнення розвідки і підготовку операції високого рівня.

По-друге, питання лояльності офіцерського корпусу. У системах типу іранської ідеологічна відданість концентрується у вузькому ядрі, тоді як значна частина офіцерів діє прагматично — орієнтуючись на виживання, кар’єру і баланс сил. У випадку різкого обвалу вертикалі управління можливі три типові реакції:

пасивна демобілізація (офіцери просто зникають із позицій);

перехід на сторону локальної влади або протестів;

формування регіональних сил самооборони під контролем місцевих еліт.

По-третє, географія Ірану. Країна має дуже різнорідну структуру регіонів: великі мегаполіси (Тегеран, Ісфахан, Шираз), периферійні етнічні райони (курдські, белуджські, азербайджанські території) та консервативні релігійні центри. Якщо центральна влада слабшає, міста і провінція починають рухатися різними політичними траєкторіями.

Тому більш імовірна не миттєва громадянська війна, а етап фрагментації влади:

1. параліч центрального командування;

2. локальні повстання в містах;

3. боротьба різних фракцій КСІР та духовенства;

4. поступове формування декількох центрів сили.

Якщо цей процес зайде далеко, конфлікт справді може вийти за межі Ірану і перетворитися на ширший шиїтський внутрішній конфлікт, оскільки іранська мережа союзників (Ірак, Ліван, Сирія, Ємен) тісно інтегрована в одну ідеологічну систему.

Коротко:
ліквідація керівництва — це не фінал режиму, а тригер довгого періоду хаотичної перебудови, який може завершитися або новим військово-релігійним режимом, або масштабною регіональною дестабілізацією.