#українськапоезiя — Public Fediverse posts

#ІлонаВерхівськаЕльтек
#ArtOfUkraine
#Art
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#Поезія
#Poetry
2/2
Бо нас чекає ще найважча повінь,
Майструй свій човен, весла поскладай
А, де замерзло - не шукай любові,
Нічого більше, рідна, не шукай.
Ще все попереду. Навчись сама літати.
Не маєш права зникнути й на мить.
Нехай усі змінились адресати,
Нехай нестерпно ниє і болить,
Коли самотньо, холодно і важко -
Пора нам вирушати в довгий сплав...
Ти тільки не здавайся, моя пташко!
Бо час тобі здаватись не настав

#ІлонаВерхівськаЕльтек
#ArtOfUkraine
#Art
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#Поезія
#Poetry

1/2

Коли самотньо, холодно, чи важко...
Коли душа втомилась від вистав -
Ти тільки не здавайся, моя пташко,
Бо час ще для відлиги не настав.
Коли ж сніги розтануть на морозі
І під ногами зникне всяка твердь,
Ти тільки не спиняйся по дорозі,
Бо нас чекає справжня круговерть...

Спинилось літо на порозі
І дише полум’ям на все,
І грому гордого погрози
Повітря стомлене несе.

Умиється зелене літо
І засміється, як дитя, —
Весни ж і весняного цвіту
Чи я побачу вороття?

Чи весняні здійсняться мрії?
Чи літо не обманить їх?
Чи по степу їх не розвіє,
Мов пух на вербах золотих?

#МаксимРильський
#ArtOfUkraine
#Art
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#Поезія
#Poetry

#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
#Art
#УкраїнськаПоезiя

Поїзд мене забере: крізь прочинені двері,
не зупиняючись, тихо мене забере,
і в вагоні легкім, як Андріївська церква Растреллі,
ми поїдем в диму зеленавім печерських дерев.
Крізь прочинені двері — прижовклий, бездомний —
поїзд-приблуда, якого нізвідки не ждуть,
в'їде стиха у серце моє, а вже там — невідомо:
хто з нас кого прихистить і куди наша путь...

#ІванМалкович
«Поїзд»
1985

#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
#Art
#УкраїнськаПоезiя
#МиколаБажан

2/2

В п’янливому, сповільненому смерку
Кружіння серця. О солодка млость!
Пурпурні снігурі, як змахи фейєрверку,
Пронизують сріблисту високость.
Я йду, й мовчу, і тепло марю снами,
Я на долонях тиші розтаю, —
Кристалик, зведений блаженними руками
На свій приділ і на журбу свою.
Запаморочений, дрімотний, заблукаю,
І ввійду в сон, і вже не вийду з сну,
І мовчазливо добреду до краю
Крізь білу, добру, вічну тишину

#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
#Art
#УкраїнськаПоезiя
#МиколаБажан

1/2

На луг лягло благословіння снігу —
Хитливий переплив і перелив сніжин, —
І я мовчу, немов читаю книгу
Великих, тихих, лагідних таїн.

#МиколаХвильовий
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя

Підводилось сонце, прекрасне, як і в перші дні народження світу. Палахкотів жовтожар.

#Нiколассон
#UkrainianPoetry
#Art
#ArtOfUkraine
#УкраїнськаПоезiя

/з кухонних перекурів/
3/3

легше в порожні очі ловити день,
пити, як ніби завтра уже нема,
ставши в ряди хмільних опівнічних чо‌т.

рано чи пізно, кожен Туди дійде...
що якщо Там — нічого, і все дарма‌?"

брат помовчав, допив
і сказав:
"якщо."

///

#Нiколассон
#UkrainianPoetry
#Art
#ArtOfUkraine
#УкраїнськаПоезiя

/з кухонних перекурів/
2/3

нащо нести‌сь у спробах піймати ціль,
щось будувати, сіяти, йти в бої?
легше синицю стиснути у руці
і милуватись блиском її пір'їн.
легше вважати, ніби усе, що нам
да‌но — секунда часу між двох "ніщо,"
ніби межа — по суті, лише стіна,
що не просяде, скільки б її не чо‌вп.

#Нiколассон
#UkrainianPoetry
#Art
#ArtOfUkraine
#УкраїнськаПоезiя

/з кухонних перекурів/
1/3

"брат, а у чому сенс? — говорю йому.
в бутлі зосталось трохи лише на дні. —
ми заберемо все у свою пітьму.
хто його знає, що нас чекає в ній?
брама імли усіх при кінці зжере,
доти усе — єдина коротка мить.
тут неможливо рухатися вперед,
можна лише блукати між стін тюрми.

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#GPotoplyak Ukraine 🇺🇦
3/3

Не лінуватись. Лінь паралізує,
Робить з людини трутня, ось і все.
А праця кожен день тебе годує
І щось смачненьке в мисочці несе.

Я напишу, я залишу всі томи
Нащадкам й відпочину від новин.
Я відпочину, так багато втоми,
Зими багато й грізних хуртовин.

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#GPotoplyak Ukraine 🇺🇦
2/3

Любіть життя, любіть його й цінуйте.
Живіть у мирі, досить з нас біди.
Пишіть душею, пальцями малюйте,
Садіть вишневі, молоді сади.

Кордони стережіть як своє око
І по дорозі впевнено ідіть.
Не довіряйте зайдам і пророкам.
Історію свою самі творіть.

Я напишу для них закони роду -
Не забувати, берегти, любить.
Не віддавати іродам свободу,
Руками рай ще при житті творить.

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#GPotoplyak Ukraine 🇺🇦
1/3

Колись постукає у двері Перемога.
Я відчиню, зустріну, й поклонюсь...
А нині лише кожен день до Бога
Як вмію, як навчилась, так молюсь.

Молюсь за Неї, за той День величний,
За тишу й спокій в серденьку дітей.
За той момент єдиний, історичний,
Коли притулю прапор до грудей.

І обійму душею Україну,
Притисну до сердечка цілий світ.
І я тоді лиш сяду, відпочину
І напишу для внуків заповіт

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#ЄвгенПлужник

Вчора над містом летіли гуси.
Над камінним містом, вночі…
Стиснути серце мусив, —
Мовчи, безглузде, мовчи!

Досить усяких і мрій, і болів…
Адже знають про все кнИжки.
Чуєш, — тополі голі:
― Нишкни…

Дівчинко тиха, на мрії хвора!
Надвечірня мріє моя!
Гуси над містом летіли вчора…
А я?

1927

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#Poetry
#МаксимРильський
«Коли дзвенять черешні…»

Коли дзвенять черешні
В медовому цвіту,
Узори нетутешні
Із цвіту я плету.

І щось бадьоре сниться —
А може, то ява,—
Немов лице в криниці
Чудовно ожива.

Земля тремтить у млості
І ронить пелюстки,
І невідомі гості
Злітаються в садки.

І думка стала словом,
І в поглядах — пісні,
Коли в цвіту медовім
Черешні запашні.

#ЮрійІздрик
#Art
#ArtOfUkraine
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя

Молитва

коли повертається світ спиною
і знов поміж нами відстань і стіни
говори зі мною
говори зі мною
хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною
і вже розгораються перші битви
говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити

я одне лиш знаю і одне засвоїв
і прошу тебе тихо незграбно несміло:
говори зі мною
говори зі мною
і нехай твоє слово станеться тілом

#ВолодимирСосюра
#Art
#ArtOfUkraine
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя

Так ніхто не кохав
2/2

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!..
Де ви бачили більше кохання?..
Я для неї зірву Оріон золотий,
я — поет робітничої рані…

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#ВолодимирСосюра
#Art
#ArtOfUkraine

Так ніхто не кохав

1/2
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…

Дише тихо і легко в синяву вона,
простягає до зір свої руки…
В день такий на землі розцвітає весна
і тремтить од солодкої муки…

В’яне серце моє од щасливих очей,
що горять в тумані наді мною…
Розливається кров і по жилах тече,
ніби пахне вона лободою…

#UkrainianPoetry
#ЛесяУкраїнка
#УкраїнськаПоезiя

Літатиме в чистому полю,
Здійметься високо-високо в небесні простори
І, може, спітка тую долю.
І, може, тоді завітає та доля жадана
До нашої рідної хати,
До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная мати!

#UkrainianPoetry
#ЛесяУкраїнка
#УкраїнськаПоезiя
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?
І, може, зустрінеться пісня моя самотная
У світі з пташками-піснями,
То швидко полине тоді тая гучная зграя
Далеко шляхами-тернами.
Полине за синєє море, полине за гори

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#ІванБагряний
Перепілка в житі — радість…
2/2

Млою ворог? — В б л и с к а в и ц ю!
Хто суддею? — В грізну к р и ц ю!
Щоб на світ благословиться,
Став наш день і час.

По боях і клекотінні
Встане день в яснім цвітінні.
І прийдешні покоління
Пригадають нас.

Перепілка в житі — ніжність.
В пшеницях волошки — д у м а.
Мак червоний — кров.
Друже, друже! Геть з журбою!
Народились ми для бою.
Нам іти разом з тобою
Прирекла любов.

1926 р. Батурин

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#ІванБагряний

Перепілка в житі — радість…
1/2

Перепілка в житі — радість.
В пшеницях волошки — смуток.
Ворон з ріль — печаль.
Гей, ти, коню, вибий іскру!
Вибий іскру! Кинь утому!
На звороті, на крутому,
Нам не личить жаль.

Погоріла синь — на грози.
Посмутніла даль — на сльози.
Миготить — на кров.
Друже, друже! Геть з журбою!
Народились ми для бою.
Нам іти разом з тобою
Прирекла л ю б о в.

#ОленаТеліга
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#КнигиУкраїнською
#Art
#ArtOfUkraine

Не бійся днів, заплутаних вузлом,
Ночей безсонних, очманілих ранків.
Хай ріже час лице — добром і злом!
Хай палять серце — найдрібнійші ранки!

Ти в тінь не йди. Тривай в пекучий грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться —
Лише по спеці гряне жданий грім
Із хмар сковзне — багнетом — блискавиця.

#ОленаТеліга
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#КнигиУкраїнською
#Art
#ArtOfUkraine

Усе — лише не це! Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Думки, мов нероздмухані вогні,
Бажання — в запорошених оковах.

Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати!

#ЛесяУкраїнка
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#КнигиУкраїнською
#Art
#ArtOfUkraine

У тумані
2/2

Може, то відьма-гарячка

спогади й мрії зібрала,
з них на вогні мого палу
дивний зварила напій

і пройняла мені душу

непереможним безумством
тим, що людину заводить
на бездоріжжя страшні?

Може, і в сніжних пустелях

fata morgana панує,
марева срібно-блакитні
сіючи в білих снігах?

Може, прокинуся хутко

з сеї примари-омани
десь на безлюднім просторі
і без надій на життя?..

17.01.1911 р. Море

#ЛесяУкраїнка
#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#КнигиУкраїнською
#Art
#ArtOfUkraine

У тумані
1/2

Боже! куди се я плину

сим біловійним туманом?
Може, я лину на безвість
в вогкі летючі сніги?

Може, то тільки легенда

край той, осяяний сонцем,
край той, куди я збиралась
болі свої віднести?

Може, то казка знадлива

тії смарагдові луки,
плеск тепловодої річки,
злотоіскристі піски?

#UkrainianPoetry
#УкраїнськаПоезiя
#ЛінаКостенко
#КнигиУкраїнською

«Ми з тобою - як море і небо -
і дaлекі, й близькі водночaс.
Нaм зустрітись нa обрії требa.
Але обрій тікaє від нaс».

#UkrainianPoetry
#МаринаСемйоник
#УкраїнськаПоезiя
3/3
Але осінь - то сильна є панна,
Не здається вона до кінця!
Обіцяє, що скоро настане
І для нас Переможна Весна!
Вірить осінь, що скоро всі квіти
Вже по-іншому знов зацвітуть.
"Вам лиш треба сильно-сильно любити
Батьківщину незламну свою!"
Так сказала, премудра та осінь,
І спочити присіла в саду...
Їй згадалися люблячі очі
Тих синів, які зараз в бою...
https://www.facebook.com/groups/3773231061

#UkrainianPoetry
#МаринаСемйоник
#УкраїнськаПоезiя
2/3
Все робила, щоб добре було
Людям нашим, щоб трішечки щастя
У душі, ніби мак, розцвіло,
Щоби осінь була ніби свято.
І була! Осінь тішиться дуже,
Що її, жовтокосу таку,
Так любили засмучені люди,
Що крім осені ще й мали ві₴ну ...
...Пішла осінь валізи складати...
Забере ту барвисту красу.
Так хотіла б з собою забрати
Ту страшну і холодну війну ...
https://www.facebook.com/groups/3773231061

#UkrainianPoetry
#МаринаСемйоник
#УкраїнськаПоезiя
1/3
Вже так близько, здається, зима,
Осінь все розуміє й в зажурі...
Ще б хотіла побути вона,
Де її полюбили так люди.
Скільки радості в їхніх очах
Вона бачила, стільки любові!
Не жаліла їм осінь тепла
Й дарувала їм днини погожі.
Все обсипала листям сухим,
До недавна - багряним-багряним!
Яблук повно, і грушок, і слив -
Була осінь і роком врожайним.
https://www.facebook.com/groups/377323106152728/permalink/1437773746774320/