#впк — Public Fediverse posts
Live and recent posts from across the Fediverse tagged #впк, aggregated by home.social.
-
Ідея створення автономного «генератора випадкових подій» у військовому чи спецслужбовому плануванні — це концептуально дуже сильний хід, який б'є по одному з головних елементів будь-якої стратегії: по прогнозуванню та моделюванню поведінки супротивника.
Якщо оцінювати проєкт з умовною кодовою назвою «Душніли» з погляду теорії ігор, військової психології та стратегічного аналізу, то ось які плюси, мінуси та реальні виклики тут можна виділити:
### ⚡ Стратегічні переваги (Чому це може спрацювати)
* Руйнування аналітичних моделей ворога: Будь-яка сучасна спецслужба чи військова розвідка (особливо така системна та забюрократизована, як у РФ) будує свої оборонні плани на основі *логіки* та *пріоритетів* опонента. Вони прораховують: «Україні зараз вигідно вдарити по НПЗ, тому посилимо ППО там». Якщо ж з'являється чиста спорадичність (атака на умовний склад цивільних тракторів у глибині Сибіру або другорядний вузол зв'язку, який ні на що не впливає), аналітики ворога просто зламають собі мозок, шукаючи там прихований глибокий сенс.
* Параліч через «перестраховку»: Коли ворог не розуміє системи, він змушений захищати все підряд. Це призводить до колосального розпорошення ресурсів. Вони почнуть стягувати дефіцитні комплекси ППО чи підрозділи охорони туди, де вони взагалі не потрібні, просто тому, що «минулого разу ці божевільні вдарили по аналогічному нелогічному об'єкту».
* Психологічний терор («Доведення до сказу»): Відсутність паттерну (шаблону) породжує первісний страх перед невідомим. Коли є логіка війни, ти розумієш ризики. Коли логіки немає, виникає відчуття, що прилетіти може куди завгодно і коли завгодно, без жодної раціональної причини.
### ⚠ Головні виклики та ризики реалізації
* Проблема «чистої випадковості»: Людський мозок генетично не здатний діяти абсолютно випадково. Навіть якщо оператори проєкту «Душніли» будуть намагатися обирати випадкові цілі, вони підсвідомо схилятимуться до певних шаблонів. Щоб досягти реального «туману війни», вибір мішеней мав би здійснюватися буквально за допомогою комп'ютерного алгоритму з елементами чистого рандому (наприклад, кидання кубиків за мапою об'єктів).
* Ціна ресурсу vs. Ефект: Далекобійні засоби (дрони, ракети, агентурна мережа) — це дорогий і дефіцитний ресурс. Здійснювати пуск за мільйон доларів по об'єкту вартістю в три копійки заради самого лише психологічного ефекту — це розкіш, яку важко виправдати перед суспільством чи донорами під час затяжної війни. Ефект «душніння» має бути дешевшим у реалізації, ніж вартість нервових клітин і ресурсів ворога, які він витратить на реакцію.
* Повна автономність: Найважче в такій структурі — утримати її від «скатування» у спільний порядок денний. Рано чи пізно командування захоче сказати: «Слухайте, ваші дрони летять кудись в тайгу, а нам треба терміново підтримати фронт під Покровськом, дайте нам ваші ресурси». Забезпечити 100% незалежність у реальних військових реаліях — це надскладне політичне завдання.
### 🛠 Як це могло б виглядати на практиці?
Щоб проєкт не просто витрачав ресурси, а реально працював як зброя хаосу, вибір цілей дійсно мав би підкорятися правилу: «Жодної військово-економічної логіки, лише географічна досяжність».
Це створення ідеального «білого шуму», на тлі якого розвідка ворога пропустить реальні, системні та логічні удари основних Сил оборони.
Як тобі така оцінка? Бачиш цей проєкт як суто повітряний (дрони/ракети), чи це має бути більше диверсійно-інформаційна історія на землі?#Україна #ЗСУ #СилиОборони #СБС #ГУР #СБУ #DeepStrike #ДалекобійніУдари #БпЛА #Дрони #FPV #Безпілотники #Війна #Росія #ВПК #Логістика #ППО #РЕБ #Авіація #НПЗ #Нафтопереробка #Енергетика #ВоєннаАналітика #OSINT #DefenseTech #MilitaryTech #DroneWarfare #LongRangeStrike #UkraineWar #Russia https://bastyon.com/post?s=86b20813121d26765c102eb524d29844e7546be648c5a14b6e94f06cd9bc7c76&ref=PJ51iZCUEtcVrCj4Wof8Am7FbKLgbAJ7PS
-
Как российские инвесторы вкладывают в войну против себя
Разбираемся на примере российско-украинского конфликта. Про SpaceX, Роскосмос, разведку и дроны-камикадзе.
https://habr.com/ru/articles/867918/
#spacex #роскосмос #беспилотники #ВПК #украина #россия #anduril #инвестиции #финам
-
Написав вчора пост, потім пішов на дзвінок з клієнтами, а після HR повідомляє що тепер і у нас відбувся перший випадок що #ТЦК прийняли співробітника.
Cпівробітник доктор наук, 50 років, один з топових Computer Vision розробників та дослідників в Україні, працював по miltech напрямку.
Тому я трошки більше дізнався як це відбувається:
* Приймають просто вулицею, додому заїхати щось взяти тим більше якось передати справи по роботі не можна.
* Коли приймають там є опція “відбитися” - багато випадків що люди тікають або відбиваються і тоді з них переключаються на тих, що легше. Співробітник порядна та ввічлива людина, він поїхав як сказали. Але багато випадків що тікають або відбиваються і виходить що тут трошки знову якесь дике поле.
* Одразу везуть на ВЛК що проводять за 10 хвилин за принципом ‘дві руки дві ноги - здоровий’.
* Наступний день везуть в учебку, там має бути 1 місяць.
У випадку коли вже прийняли ТЦК відношення щоб направити людину служити за фахом я так розумію що вже пізно робити. Але може помиляюсь. Якщо хто вміє робити ці відношення та вам до в/ч потрібен крутий computer vision / python / С розробник то пишіть, з’єднаю. Тим більше що він добре розуміється в нашій проблематиці та вміє багато цікавих штук відносно AI / Computer Vision для детекту цілей.
Далі поспілкувався із знаючими людьми з українського miltech в плані які офіційні білі варіанти щодо “броні” для людей що працюють над miltech / у #ВПК.
Один варіант це класифікувати свої продукти за офіційним списком та отримувати держзамовлення. Для маленьких компаній це дуже складно та довго, тому в них вихід щоб працювати повністю “в білу” або закриватися або віддавати бізнес під дах великої компанії що має держзамовлення. Власники маленьких компаній знають - це майже те саме що закрити бізнес. Це щось типу “aсqui-hiring” тобто ви викидаєте роки своєї роботи та просто передаєте напрацювання за безцінь разом із командою, ще й знаючи що продуктивність сильно просяде.
Другий більш розповсюджений варіант, тому що він простіший в реалізації, це просто у вас у роботі з чоловіків залишаються тільки ті, що наразі не підлягають мобілізації. Вже демобілізовані, аспіранти, студенти, інваліди, троє дітей або не громадяни / емігранти. Для бізнесів це реальніше ніж проходити бюрократичні круги з офіційною бронею.
В принципі, все.
Тобто ще є варіант не для бізнесу, а для самих інженерів та науковців це іти до структур МО або ГШ що займаються цим напрямком, але це потрібно домовлятися з ними заздалегідь та сподіватися що під вас буде штатний розклад.
Нормального закону на бронь для бізнесів навіть що працюють на miltech / ВПК немає. Не вистачає законодавства на бронь для ВПК, особливо для невеликих компаній.
Можливості працювати на МО / ГШ вже сформованими ефективними командами немає, не вистачає законодавства щодо комерційних технологічних підрядників або команд волонтерів. Не можна пройти перевірку як юр лице. Можна тільки індивідуально.
Ну і ще варіант який я взагалі вважаю найкращім для всіх у поточній ситуації - тобто заробляти та годувати команду на продажах до США, а в Україні не намагатися заробляти, а постачати за принципом все для фронту - взагалі багато людей вважають не законним в Україні. За бажанням вас можна притягнути за держзраду за те що ви передаєте на еспорт "держ. тайну" яку ви самі створили. Більшість miltech виробників в Україні, навчені досвідом, просто бояться займатися експортом. ОК, але тоді повертаємось до варіантів вище і це не працює long term. Зараз уряду дають гроші, це все дотаційна схема, але завтра-післязавтра перестануть давати. Великі компанії збанкрутують. Приватний miltech сектор, дійсно на 100% приватний та вміючий працювати на експорт, не існує - що далі? #TarasFilatov